Плюси та мінуси ОС FreeBSD для віртуальних серверів

FreeBSD – це безкоштовна Unix-подібна ОС, яка постачається на основі Open Source. За час існування операційна система стала популярною як серверна платформа. Однією з найголовніших особливостей FreeBSD є її надійність як віртуальних серверів. 

Наприклад, для забезпечення роботи своїх серверів Netflix і Sony використовують саме FreeBSD. У цій статті ми розберемо переваги FreeBSD, її можливості та переваги використання ОС для VPS. Але для початку дізнаємося, відколи існує BSD і куди сягає її коріння.

Історія створення BSD і FreeBSD

Поява BSD датується 1974-м роком. Тоді Каліфорнійський університет Берклі викупив у компанії AT&T ліцензію на вихідний код Unix. За сприяння військового дослідницького агентства США дослідницька група приступила до оновлення і поліпшення Unix

Ця модифікована версія отримала назву "Berkeley Unix", так само відому як "Berkeley Software Distribution". Модифікація включала кілька технологій. Серед основних виділяли TCP/IP, файлову систему Berkeley System Fast File, віртуальну пам'ять.

Білл Джой створив проект BSD 1976 року. Реліз публічної версії BSD, "Networking Release 1" (скорочено Net-1), відбувся влітку 1989-го. "Networking Release 2" (Net-2), яка використовувала деякі напрацювання AT&T, запустили в 1991-му. У 1993 році проєкт отримав ім'я FreeBSD. Це сталося в червні. Перший реліз відбувся восени 1993 року.

Версії OC FreeBSD

Існує 13 релізів операційної системи. Розглянемо значущі.

FreeBSD 1

Перша офіційна версія. Серед примітних особливостей версії можна відзначити появу кількох портованих програм.

FreeBSD 2

Представлена восени наступного року, FreeBSD 2 стала релізом, у коді якої не використовувалися напрацювання AT&T Unix. Уже тоді ОС активно використовувалася для адміністрування серверів. У цьому випуску можна перерахувати значні зміни: 

• кодова база була змінена на повністю переписану BSD-Lite 4.4 (щоб врегулювати позов Unix System Laboratories проти BSDi);
• були впроваджені нові менеджер завантаження та інсталятор;
• кількість підтримуваних файлових систем збільшилася, тепер ОС могла працювати з MS-DOS, unionfs і kernfs;
• завантажувані модулі ядра імпортували з NetBSD;
• ELF дає змогу повністю емулювати Linux.

У цій версії значно підвищилася продуктивність, а серед головних завдань стояла підтримка багатопоточності та багатопроцесорності.



FreeBSD 3

Оновлення з'явилося через чотири роки. Реліз відбувся 16 жовтня 1998-го. Гілка третьої версії вперше могла забезпечити роботу SMP. Симетричні багатопроцесорні системи контролювалися завдяки Giant-lock.Версія 3.1 забезпечила можливість роботи з USB, а 3.2 вперше підтримувала роботу з гігабітними мережевими адаптерами.

FreeBSD 4

FreeBSD 4 випустили навесні 2000 року, розробка та оновлення цієї гілки велися до 31 січня 2007 року. FreeBSD 4 стала кращою ОС для інтернет-провайдерів і хостинг-провайдерів під час буму "доткомів". Операційну систему розглядали як одне з найнадійніших і найпродуктивніших рішень у всьому сімействі Unix.

FreeBSD 8

Реліз FreeBSD 8 26 відбувся в листопаді 2009-го. У нову версію додали контейнер віртуалізації під назвою "vimage". Це jail для FreeBSD, який містить віртуалізований екземпляр мережевого стека FreeBSD і створюється за допомогою однойменної команди. Фреймворк FreeBSD netisr (Kernel network dispatch service) було переписано для забезпечення паралельної роботи потоків. FreeBSD 8 почала підтримувати USB 3.0 

FreeBSD 13 

Дата виходу – 13 квітня 2021 року. Версія отримала значні поліпшення, як-от перехід на нову файлову систему OpenZFS і новий інструментарій, який намагається уніфікувати FreeBSD на всіх платформах. Відмова від підтримки застарілих драйверів призвела до підвищення продуктивності на сучасних машинах. У цій версії пріоритетами стали очищення кодової бази та підвищення продуктивності. 

Розробка релізів для FreeBSD 

Хоча ніхто не володіє FreeBSD, організація ділиться на ядро, комітерів і контриб'юторів. Основним ресурсом спільноти FreeBSD є її розробники: комітери та контриб'ютори. Саме завдяки їхньому внеску проект розвивається. 

Контриб'ютори – звичайні розробники, які пропонують зміни. Комітери – це розробники, які мають привілей фіксувати зміни. Зазвичай це найактивніші розробники, які інтегрують не тільки свій код, а й код контриб'юторів. Цих розробників обирають в основну команду (ядро), вони мають доступ до закритих обговорень. 

Релізи ОС діляться на дві гілки – FreeBSD-CURRENT і FreeBSD-STABLE. Після інтеграції зміни до релізу розробки, званого FreeBSD-CURRENT, її тестують багато користувачів і розробників у спільноті FreeBSD. 

Після того як зміну протестовано, її зливають із виробничим релізом, який називається FreeBSD-STABLE. Мінімальний час перебування комміта в -CURRENT до його злиття з -STABLE становить 3 дні. Таке злиття називається MFC (Merge From Current).

Плюси та мінуси VPS на FreeBSD

FreeBSD підійде тим, хто хоче отримати відносно доступний виділений сервер зі стабільним ПЗ, який захищений від шкідливих програм і хакерів.

FreeBSD грамотно користується обчислювальними ресурсами. Операційна система підтримує більшу частину сучасного апаратного забезпечення, дає змогу використовувати різноманітне ПЗ. Головна перевага ОС у тому, що її спочатку створювали як серверну платформу.

FreeBSD – це монолітна ОС. Кожен її елемент контролюється, оскільки складається в єдиному дереві. Ядро FreeBSD має закінчену логічну структуру, воно вирізняється цілісністю.

Серед слабких сторін операційної системи виокремлюють труднощі зі встановленням і налаштуванням, проблеми з інсталяцією драйверів на деяких пристроях, складність отримання документації, невеликий обсяг літератури для новачків. Але якщо опанувати командний рядок і зрозуміти, як налаштовувати файли конфігурацій, використання ОС стане простим і зрозумілим.

Підбиття підсумків FreeBSD пропонує безліч унікальних можливостей. Вона досить гнучка, її можна налаштувати відповідно до будь-яких вимог. FreeBSD пропонує передові мережеві функції, підвищену продуктивність, безпеку і сумісність, які досі відсутні в багатьох інших операційних системах. Відкритість ОС передбачає її постійний розвиток і вдосконалення.