Проксі-сервери NGINX: Обслуговування декількох кінцевих точок в одній локації

Якщо говорити про зворотні проксі-сервери, то це програми, які знаходяться між внутрішніми серверами і клієнтами. Цей тип серверів функціонує, приймаючи трафік клієнтів і перенаправляючи його у внутрішню мережу. Таким чином, користувачі не можуть отримати доступ до внутрішніх серверів безпосередньо, вони отримують доступ до них лише через зворотний проксі. Основні переваги зворотного проксі пов'язані з безпекою, масштабованістю і кращим SSL-шифруванням.

Спираючись на наш практичний досвід у цій галузі, ми пояснимо, як налаштувати Nginx таким чином, щоб він обслуговував кілька кінцевих точок з одним і тим же розташуванням. Для цього ми будемо використовувати налаштування зворотного проксі-сервера.

1. Конфігурація Nginx

У конфігураційних файлах Nginx можна легко з'ясувати, яким чином сервер обробляє HTTP-запити. Основний конфігураційний файл називається nginx.conf. Якщо говорити конкретно про Ubuntu, то в цій операційній системі його можна знайти в такому каталозі, як /etc/nginx. Через цей файл можна отримати доступ до директив і згрупувати їх у блоки.

1.1. Директива server Block

Блоки сервера також можна назвати контекстами. Вони повністю визначають віртуальний сервер. В ілюстрації нижче, ми використовуємо listen для встановлення IP-адреси/імені хоста і порту:

server {
   listen 345.0.1.1:8080;
}

У цьому прикладі віртуальний сервер знаходиться за адресою 345.0.1.1, а дані порту - 8080.

1.2. Директива локального блоку

У блоці location зберігається інформація про те, як сервер повинен обробляти відповідні HTTP-запити. Місцезнаходження вказується за допомогою регулярного виразу/рядка префіксів. Таким чином, URL-адреса HTTP-запиту співпадає з локальним блоком (зокрема, з рядком префіксів або регулярним виразом).

Для того, щоб обслужити вміст, ми можемо використовувати root, як у прикладі нижче:

server {
   listen 345.0.1.1:8080;
   location /books {
  ​root /info/categories;
   }
}

У наведеному вище прикладі файли повертаються з каталогу info/categories, і, додавши books до розташування, ми співставимо URL-адреси з books.

Ще однією альтернативою може бути alias. Ця директива додає URL запиту до локального прямого шляху, таким чином можна пропустити префікс рядка:

location /books {
   alias /info/categories;
}

2. Управління кількома кінцевими точками проксі

Тут ми спробуємо пояснити, як працює процес, створивши 2 віртуальних сервера, які будуть імітувати 2 кінцеві точки. Після цього ми пояснимо процес налаштування сервера Nginx на проксі-запити з кінцевими точками під однією URL-адресою.

2.1. Створення кінцевих точок

Почнемо з 2 найпростіших кінцевих точок:

server {
   listen 8081;
   location /user1 {
  ​alias /info/user1;
   }
}
 
server {
   listen 8082;
   location /user2 {
  ​alias /info/user2;
   }
}

Таким чином, ми визначили 2 віртуальних сервера, кожен блок містить таку інформацію

• Перший сервер знаходиться на порту 8081, вміст обслуговується з директорії /info/user1 і відповідає на запити з /user1.
• Другий приклад знаходиться на порту 8082, контент обслуговується з директорії /info/user2 і відповідає запитам з /user2.

2.2. Директива proxy_pass

Для налагодження правильної переадресації нам необхідно використовувати proxy-pass в локальному блоці. Цей тип директив працює шляхом перенаправлення HTTP-запитів на певну адресу. Ось ілюстрація того, як це має виглядати:

 server {
   listen 8000;
   location /api {
  ​proxy_pass http://​345.0.1.1:8081/user1;
   }
 
​location /api/user2 {
   ​proxy_pass http://​345.0.1.1:8082/user2;
​}
}

В даній ілюстрації створено віртуальний сервер на порту 8000 і 2 локації в цьому сервері, ці локації функціонують таким чином:

•  /api перенаправляє запити на початкову кінцеву точку (http:// 345.0.1.1:8081/user1)
•  /api/user2 перенаправляє запити на кінцеву точку http:// 345.0.1.1:8082/user2

Ще одним важливим фактом є те, як proxy_pass перенаправляє URL-адреси. Тут ми розглянемо 2 випадки:

• Proxy_pass пов'язує URL з ім'ям хоста, наприклад http:// 345.0.1.1:8081
• Proxy_pass пов'язує URL з шляхом, наприклад http:// 345.0.1.1:8081/user1

2.3. Створення тестових даних

Перед тестуванням налаштувань слід створити тестові файли в директоріях /info/user2 та /info/user1, це можна зробити у такому вигляді:

$ sudo echo { 'message' : 'Hi from user1' } | sudo tee /info/user1/echo.json
{ message : Hi from user1 }
$ sudo echo { 'message' : 'Hi from user2' } | sudo tee /info/user2/echo.json
{ message : Hi from user2 }

Після створення вибірки даних ви можете розпочати процес тестування наступним чином:

$ curl http://​345.0.1.1:8000/api/echo.json
{ message : Hi from user1 }
$ curl http://​345.0.1.1:8000/api/user2/echo.json
{ message : Hi from user2 }

Файли JSON були показані на виході процесу тестування. Щоб завершити процес, давайте обговоримо всі деталі початкового запиту, а саме:

• Запит пересилається з http:// 345.0.1.1:8000/api/echo.json на http:// 345.0.1.1:8081/user1/echo.json
• Запит http:// 345.0.1.1:8081/user1/echo.json оброблено і повернуто ресурс /info/user1/echo.json

Підводячи підсумки

Виходячи з нашого практичного досвіду роботи з віртуальними серверами, ми вирішили поділитися кількома корисними рекомендаціями і реальними прикладами використання сервера Nginx в якості зворотного проксі. Ми згадали кілька практичних прикладів того, як 2 кінцеві точки можуть функціонувати за одним маршрутом розташування. Сподіваємося, що ця стаття була корисною для вашого кейсу, і ви зможете легко використовувати все, що вам потрібно з наведеної вище інформації.